Дата народження: 13.03.1973р.

Освіта: с/спеціальна

Фах: музкерівник дошкільного закладу

Категорія: спеціаліст

Стаж роботи: 19 років ( 2013 р.)

 Музична театралізація до казки " Цап та баран"

Розвага: театралізація казки « Цап та Баран».

Мета: Заохочувати дітей до театралізації, вчити дітей розігрувати дійства за змістом художніх творів, використовуючи виражальні засоби (міміку, жест, відповідні рухи). Розвивати емоційність, виразність глосу, уміння входити в образи персонажів. Виховувати у дітей прагнення надавати мистецьким діям емоційного усвідомленого естетичного характеру, зберігати індивідуальність дитячих проявів, заохочувати до імпровізаційності виконавства. Виховувати доброту, ввічливість, щирість. Розвивати пам'ять, художні; естетичні смаки та вподобання.

Ведуча. В одного ледачого і злого хазяїна був віл. Дужий, роботящий, весь час важкою працею був зайнятий, а вола за це в холодній повітці держали і харчі погані йому давали. Прийшла зима люта: стужа, голод, холод... Не витримав такого знущання віл. Віл: покину я хазяїна, піду світ - за очі!

Пісня Вола /виконується на мелодію пісні „Взяв би я бандуру "/

1. Жив би я щасливо, горенька б не знав, Як би я не злого господаря мав.
2. Бив мене він часто, їсти не давав, В повітці холодній він мене тримав.
3. Був волом трудящим, спокою не знав, З-за важкої праці долі я не мав.
4. От я й втік із дому, в лісі я ходжу, Краще тут, ніж вдома, правду я кажу!

Ведуча. Зайшов віл до лісу. Йде, а назустріч йому баран.

Пісня Барана /виконується на мелодію пісні „ Ой, лопнув обруч/ Ой, зимно мені, мерзнуть мої ноги, Ой, холодно мені, аж холонуть роги, Баба вовну мені з спини постригала, Та із неї онучатам светрики зв'язала.

Віл: куди баране, йдеш?

Баран: від зими лютої тікаю, літа красного шукаю. Віл: ходімо разом, веселіше буде.

Ведуча. От і пішли вони вдвох. Ідуть, а назустріч їм свинка снігом бреде, рохкає.

Пісня Свинки /на мелодію пісні „А у мене черевики/

1. Господарочка на свято запросила гостей в хату, І схотіла на обід приготовитись, як слід.
2. Сало,  шинку і ковбаси, холодець, паштет і зрази Все із мене - із свині, та нащо ж воно мені?

Баран: куди, свинко, йдеш?

Свинка: від зими лютої тікаю, літа красного шукаю. Баран і віл: ходімо з нами, веселіше буде!

Ведуча. Ось і пішли вони всі гуртом. А назустріч їм - гусак, збоку на бік

перевалюється і під ніс пісеньку співає. Пісня Гусака /на мелодію „А до мене Яків приходив/

1 А індик до мене приходив, і такі ось речі заводив, Що весна ніколи не настане, що на річці лід не розтане. 2. А мені аж хочеться плакать, що не можу в річці я плавать, Я не можу вдома сидіти, до весни я мушу летіти...

Свинка: куди, гусаче, йдеш?

Гусак: від зими лютої тікаю, літа красного шукаю. Свинка, Баран, Віл: ходімо разом, веселіше буде!

Ведуча. Йдуть вони, йдуть, а назустріч їм - півник - співунець, червоний гребінець, поважно ступає, пісеньку свою виспівує Пісня Півника /на мелодію пісні „ Ой біда, біда, біда "/ Замерза.. .замерзають крила й ніс, Ой куди, ой куди лихий заніс, Ой біда, ой біда, біда, біда, Ку-ку-рік... ку - ку- рік, кудах - куда! Від курей світ за очі я тікав Та й у ліс у лісочок я попав Надої... надоїли кури й двір, лиш  не з'їв лиш не з'їв би мене звір!

Гусак: куди півнику йдеш?

Півник: від зими лютої тікаю, літа красного шукаю! Всі разом: ходімо разом - веселіше буде!

Ведуча. От ідуть вони всі вкупі. Вечоріє.. .а мороз розлютувався, аж кусає.

Танок сніжинок і ялинок, муз. Н. Шевченко Раптом віл каже:

Віл: дивіться, друзі хатинка в гущавині стоїть, а коло неї ще й стіжок сіна! Ведуча. Зраділи звірі, й стали в тій хатинці жити приспівуючи, їжі смачної багато, хата тепла, в гурті уся робота ладиться.

Та одного разу бігла собі неподалік, поживи шукаючи лисиця. Чує, півень пісні виспівує. Пісня Лисички /на мелодію пісні „Два городи обробила/ 1 По лісочку, я ходила, по лісочку я ходила До хатинки приблудила, гуляю я, гей! Гуляю я! 2. Та тут півник проживає, та тут півник проживає, Та ще й гусачок гуляє, гуляю я, гей! Гуляю я!

Ведуча. Забажалося лисичці півника з гусаком з'їсти, та як його дістати?

Пішла тоді лисиця на хитрощі. Підійшла вона до хатинки та ну стукати у вікно. Лисиця: впустіть мене добродії, до вашої хатинки погрітися. Віл: ти хто така будеш, і що тобі тут треба?

Лисиця: замерзла я дуже, зголодніла, а у вашій хатинці є і тепло і їжа. Ведуча. Вскочила лисиця до хатинки, ухопила півника й гусака й тягне. А віл, баран, свинка як побачили це і давай своїх друзів рятувати. Віл лисицю рогами припер, баран головою б'є, свинка ратицями стукає. Гусак і собі лиску щипає, та крилами б'є. А півник вирвався, скочив на пеньок, як закричить: 

Півник: ку - ку - рі - ку!

Ведуча. Злякалася лисиця, та як дремене до лісу, та більше не по вернулася. А друзі, що перемогли лисичку почали на радощах співати. Пісня „А мій милий вареничків хоче"

/на мелодію „ А мій милий вареничків хоче"/ А наш волик вареничків хоче, а наш волик вареничків хоче!

Віл: Навари, свиночко, навари, свиночко, Навари нам усім наша куховарочка!

Свинка: То хай віл дровець принесе, пічку хай розтопить, А баран по воду піде, хоче чи не хоче!

/Приспів-. Навари, свиночко.../ Ну, а півник з гусаком ляси хай не точать, А картопельку дзьобами в мисочці толочать. Приспів.

Ой, ви хлопці молодці, до роботи справні Наварю вам-вареничків з картоплею в сметані! Приспів.

Після цього свинка частує своїх друзів варениками.

Домінантне заняття.

       1 заняття, 1 квартал.

 Тема: «Що це звук».

Програмовий зміст: Дати дітям поняття що таке звук, чому ми його чуємо. Познайомити із звуками різних предметів, навчити їх розрізняти, шукати і чути. Розвивати у дітей образне мислення, пам'ять і вміння передавати голосом шуми різних предметів, голоси тварин, тощо. Розвивати творче сприйняття музики, уміння чути музику в різних, навіть не музичних звуках. Обладнання: миска і камінчик, для проведення досліду, гітара. Шафка (без задньої стінки), 4 стакана: скляний, дерев'яний, металевий, пластиковий, олівець. Клоун - іграшка бібабо. «Чарівний мішечок» з картинками, на яких зображено годинник, жабку, телефон, кіт, завірюха, дзвоник, пилка, море. Олівці червоного, синього і зеленого кольору, для кожної дитини, картки із завданнями. Дитячі музичні інструменти і різні побутові предмети, які можуть імітувати звуки осені.

Література: «Музыкальные занятия в детском саду». Москва, 2005 г.

Хід заняття: Діти заходять до музичної зали. Муз. керівник вітається з ними. Муз. керівник: Мені дуже приємно бачити вас в цій музичній залі, а ще приємніше чути ваші дзвінкі голосочки. А до речі, ви знаєте як виникають звуки? Ні? А цікаво? Тоді дивіться уважно, я зараз кину у воду камінчик, а ви мені скажете, що ви помітите на поверхні води. (Діти відповідають, що помітили круги, які поступово розходяться в різні сторони, а потім зникають). Вірно, молодці. Так само і звук - повітряні хвильки, як круги, розходяться в різні сторони. Ми їх не бачимо, але ловимо спеціальними приладами, якими є наші вуха! Ось, наприклад, стукни, будь ласка, Андрійко, ложечкою по стакану. Дякую. Який ви чуєте звук? Вірно, тоненький, високий, короткий. Це тому, що дрижання скла навіть не помітне нашому оку, таке воно часте і дрібне. А тепер я попрошу Василька задіти товсту струну на гітарі. А тепер який ви чуєте звук? Знову молодці, вірно говорите, що звук товстий, низький, довгий. Ми навіть бачимо, як коливається струна. Отже, який висновок ми можемо зробити? (Допомагати дітям, але намагатися, щоб висновок вони зробили самі, що: звук - це коливання повітря, яке людина ловить за допомогою вух і, чим сильніша звукова хвиля, тим голосніший звук, і навпаки, чим слабша - тим звук тихіший).

Ви гарно попрацювали, дякую. А тепер сідайте зручніше я розкажу вам казочку.

Муз. керівник розказує дітям казку, ілюструючи свою розповідь відповідними діями. Жили собі колись 4 чарівника - невидимки. їх ти не побачиш, не візьмеш у руки.

Можеш лиш почути. Хто ж вони є?...(звуки) Вірно були вони всі різні, а ім'я носили одне - Звук. А ось прізвищ у них зовсім не було. І це було зовсім не зручно, бо кличуть одного, а приходить зовсім інший. А ще до того ж звуки - невидимки були великі пустуни і дуже любили грати в схованки. Ось одного разу вони потрапили до шафи, де зберігався різний посуд., і здійняли там галас. Вони і шуршали, і дзвеніли, і стукали, і брязкали, одним словом, веселились від душі.

І ось один з братиків крикнув: «Це мій будиночок!» Скік - і заховався в скляному стакані. Другий теж підхопив цю гру: «Чур, це мій!» Стриб і заховався в дерев'яному стакані. І третій вже тут: «Будиночок мій!» - крикнув і скрився в металевому стакані. А четвертий теж: «Моє житло!» заявив і заліз в пластиковий стакан.

(Під час розповіді виставляєте скляний, дерев'яний, металевий і пластиковий стакани на стіл. А краще, як би була шафка без задньої стінки ). Заховались Звуки в стаканчиках і замовкли. І стало так тихо, ніби й не було нікого, (послухати тишу).

   В цій же шафі у ящичку жив собі Олівець Малювальник. (Достати олівець).Він був дуже добре вихованим. Коли в шафі учинився галас, він саме мріяв яку картину він буде малювати. Звуки збили його з думки і він пішов подивитися, хто ж там на горі бешкетує. Піднявся, роздивився навкруг, ніби й нема нікого - тихо. «Але я чомусь упевнений, що тут хтось є, - подумав олівець. - мабуть він заховався». Олівець заглянув в стакани, але там нікого не побачив.(Підніміть по черзі стакани і покажіть дітям).

Олівець став розмірковувати далі: «Якщо хтось заховався в стаканчику і я його не бачу, то можливо я зможу його почути». Олівець рішуче підійшов до першого стаканчика і постукав (олівцем по столу): «Тук -тук ! Хто в скляному будиночку живе?» - запитав він . (Один раз акуратно вдарте олівцем по стінці стакана; прислухайтесь до звучання скла). «Звук!» - почув він у відповідь.

«От здорово! - зрадів Олівець. - Тут дійсно хтось є». І він постукав в другий будиночок: «Тук - тук! А хто в пластиковому будиночку живе?» І почув відповідь: «Звук!»

Теж саме зробіть і з наступними стаканчиками. Прислуховуйтеся до звуків; намагайтеся передати голосом характер кожного звука. «Дуже приємно познайомитися, панове невидимки, - сказав Олівець. - Дозвольте представитися, мене звати Олівець, а прізвище моє Малювальник. А вас як звуть?» І стаканчики йому весело відповіли (ще по разу вдарити по кожному стаканчику): «Звук! Звук! Звук! Звук!»

«Чекайте, ви такі різні а ім'я у вас однакове. А... можливо, у вас прізвища різні? ». «Не має у нас прізвищ. Ми просто звуки.»

«Так не годиться, - рішуче сказав Олівець. - Нехай вже ім'я у всіх однакове. Але прізвища повинні бути різними. Зараз ми вам прізвища придумаємо»

Друзі - Звуки в мене є Прізвище у кожного своє. В дереві - звук Дерев'яний,

А у склі живе Скляний, В металі - звук Металевий, А в пластику - Пластико вий. Друзі, подумайте і скажіть, які ще бувають звуки. Придумайте їм прізвища. (Відповіді дітей). А тепер візьміть всі по олівцю і підемо шукати звуки.

Раз, два, три, чотири, п'ять, Звуки ми йдемо шукать! Дерев'яний і скляний, Металевий, пластиковий. Проводиться гра «Звуки ми йдемо.шукать»: діти розходяться по залу, стукають олівцями по різних предметах, прислухаються до звуків,

характеризують їх. Поки діти з вихователем виконують це завдання, муз. керівник вдіває на руку ляльку-клоуна бібабо. Клоун: Привіт, я веселий клоун! А хто хоче знати як мене звати, підніміть до гори ніжки! Молодці, вам скажу по секрету, мене звати - Вгадайко! А як звати вас? (діти починають називати свої імена). Ні, так не годиться. Зараз я порахую до трьох і ви всі разом голосно назвете мені своє ім'я. Раз! Два! Три! (діти голосно називають свої імена).Тепер ми знайомі, дуже приємно. Як я люблю всякі ігри, люблю дуже загадки загадувати. А ще я дуже люблю слухати різні звуки: голоси птахів, тварин, звуки природи, адже голоси у всіх різні. А давайте пограємо: я вам свої картинки покажу ,а ви мені їх озвучите. (З «чарівного мішечка» достає картинки із зображенням годинника, жабки, телефону, кота, завірюхи, дзвоника, пилки, моря. Називає ім'я дитини, яка буде озвучувати цю картку. Якщо дитина не дуже вдало озвучила картку, їй на допомогу приходять друзі.) А тепер трохи помалюємо.

Діти підходять до підготовлених робочих місць (можна навіть на стільчиках в залі), де лежать для кожного зелений, червоний і синій олівці і картки «Шукаємо звуки у тиші». Дітям треба провести червону стрілочку до картинок, що зображують 

ті звуки, які можна почути під час занять; синю - звуки, що ми чуємо вдома; зелену - звуки природи. Поки діти, за допомогою вихователя, виконують це завдання, муз. керівник одягає на себе вінок з осіннього листя і перетворюється

на Осінь.

Осінь: Мабуть, дуже цікаве завдання ви отримали, якщо навіть не почули, коли я до вас в гості завітала. Я бачу здивування у ваших оченятах. Щоб ви мене впізнали - я для вас заспіваю. Муз. керівник співає пісню про осінь, яку зараз діти вчать на заняттях, або ту, яку вони пам'ятають з минулого року. Діти здогадуються, що до них завітала Осінь. Осінь: Я б дуже хотіла, щоб ми зараз створили з вами справжній осінній оркестр. Але як це зробити без інструментів, які передадуть шорах падаючих листочків, шум осіннього дощику, стукіт падаючих каштанів і горіхів. Я ось, що придумала, а давайте самі створимо осінні музичні інструменти.

Діти, за допомогою дорослих роблять шумові інструменти: в пластикові пляшечки насипають крупи, зерно, жолуді, дрібні каштани. Маленькі скляні баночки з - під крему, теж можна наповнити цим самим. Кульки і газетна бум ага також може бути використана для імітування шарудіння листя. До дерев'яної дошки, на набиті заздалегідь гвіздки, прив'язати на ниточку гвіздочки, або ключі, тощо. Діти прислухаються до звуків цих «інструментів»і вирішують, що саме цим звуком можна зобразити

в осінньому оркестрі. І, нарешті, якщо вистачає часу на цьому занятті, а якщо ні - на другому виконують разом з Осінню «Осінню симфонію». Муз. керівник дякує дітям за плідну роботу. Завдає домашнє завдання: ввечері послухати звуки «дрімаючої» кімнати, «сплячого» будинку, «нічної» вулиці. Прощається до наступної зустрічі.

Комплексне заняття з музичного виховання на тему «Картини зими»    ( старша група)

Мета: Ознайомити дітей з зимовими пейзажами ,звернути увагу на красу природи взимку. Розвивати тембровий слух, чуття ритму, уяву, асоціативне мислення, довільну образну імпровізацію у танці та грі з використанням засобів музики, пластики, поезії та новаційних зображувальних засобів. Вдосконалювати співочі навички. Закріпити вміння дітей малювати сніжинки нетрадиційним способом (зубною пастою). Виховувати естетичний смак любов до класичної музики. Обладнання: деталі оформлення залу у вигляді зимового лісу, репродукції пейзажних картин на зимову тему, аудіозаписи музичних творів музичні інструменти (дзвіночки, трикутник, металофон ) сріблясті стрічки , конфетті.

Роздатковий м-л на кожну дитину: зубна паста, пензлик, склянка з водою, підкладна дощечка, серветка, папір синього кольору круглої форми.

*

Хід заняття.

У супроводі музики Г.Свірідова «Заметіль» діти на носочках, руки на поясі, ланцюжком забігають до зали, вклоняються, вітаються. Музичний керівник загадує загадку: Диво - сані прилетіли; Скакуни в тих санях білі; В санях тих, сидить цариця; Білонова, білолиця. Рукавом махає - сріблом все вкриває.

Хто така___________ (Зима).

Музичний керівник: А пора року яка? Діти: Зима.

Музичний керівник: А як ви дізналися, що прийшла зима?

Діти називають головні ознаки зими - випав сніг, холодно, птахи відлітають

у теплі краї, листя з дерев облетіло.

Музичний керівник: Так, це красуня зима. І сьогодні ми за вами поговоримо про «Картини зими» про зимові пейзажі. Як ви гадаєте, що може означати така назва? Якою може бути зима?

Діти: Зима може бути тихою, мовчазною, спокійною, сніжною. А ще може бути сердитою, злою, лютою.

Музичний керівник: А які звуки ви чуєте у зимовій природі. Який голос у зимі. Хочете почути? Тож заплющить очі та послухайте. Звучить фонограма «Завірюха».

Музичний керівник: Діти що це? Може це віє літній вітерець, (діти не

погоджуються).

Діти: Ні це завірюха.

Музичний керівник: А по чому це чути?

Діти: Звуки набагато сильніші, голосні.

Музичний керівник: Так, бо літній вітерець, теплий, тихий, легшій, а зимовий - голосний, холодний. Коли вітер гучно піднімає сніг, котить його стрімко по землі - це починається що? Діти: Хурделиця.

Музичний керівник: Пропоную кожному дмухнути на руку так, щоб «вітерець» був теплий, а потім сильніше, щоб звуки повітряного струменя ' нагадували виття. Діти дмухають.

Музичний керівник: А зараз ми з Вами створимо справжню завірюху. Ви не

боїтеся?

Діти: Ні.

(Дрібно порізаний конфетті, або дощик.)

Музичний керівник і діти беруть жменю порізаного дощику, потроху підкидають його вгору, всі гуртом дмухають, щоб літало усе в повітрі, (можна застосувати фен, або вентилятор). Усі дмухають, ловлять, (звучить фонограма «Завірюха»). Діти сідають на стільчики.

Вихователь: Яка чудова пора року - зима! Поети залюбки описують її красу та чарівність. Пригадаймо вірші, які ми з вами вчили- й побачимо, якою ж з'являється перед нами зимонька - зима.

Вірші:

Я весела, білолиця, Я зима, я чарівниця, Рукавами поведу - Кучугури намету.

Біленькі сніжиночки, Вродились ми з води, Легенькі, мов пушиночки, Спустилися сюди.

Нумо, хлопці, в сніжки грати, Будемо влучно поціляти, Сніг, сніг - стільки втіх, Всюди гомін, всюди сміх.

Вихователь: Та якою ж діти, зима з'являється перед нами у віршах? Діти: Весела, за снігом та завірюхою, чарівна, казкова, а часом й сердита. Педагог пропонує дітям зібрати репродукції картин, які за настроєм відповідають тому, про що йдеться у віршах.

Музичний керівник: Ой весела в нас зима, веселішої нема, зараз ми про зимоньку пісню заспіваємо. Пісня: «Ой метелиця зима». Вихователь: На санчатах, ковзанах, Взимку всі катаються. Не страшить мороз нікого - Діти усміхаються.

Музичний керівник: Діти, а зараз я вас запрошую покататися на «ковзанах», ми зараз влаштуємо справжнісіньке фігурне катання. Під фонограму И. Штрауса «Вальс» проводиться фігурне катання. Вихователь: Легенькі сніжинки,

Кружляють тихенько. На землю лягають, Пухнастим снігом.

Музичний керівник: Так, як гарно сніжиночки літають, ніби танцюють, але музику їхнього таночку почути неможливо, але її можна уявити або передати на музичних інструментах.

«Кришталевий оркестр», «Бубонці» Ю. Хазінова.

Музичний керівник: А тепер спробуйте придумати танок, схожий на казкову завірюху. Пригадайте, як кружляють та граються сніжинки. А допоможуть вам у цьому музика й сріблясті стрічечки.

Діти під музику «Вальсу Сніжинок» із балету П. Чайковського «Лускунчик» (у запису) довільно танцюють.                                                      •

Музичний керівник: Скільки снігу намело багато. А які улюблені зимові ігри ви знаєте, і які найбільше любите.

Діти: Сніжки грати, ліпити бабу снігову, та санчатах та лижах кататися. Музичний керівник: Ну що ж граймо в сніжки! «Гра в сніжки»

Музичний керівник: Молодці діти. Як було нам з вами весело, і зараз ви намалюєте ось такі гарненькі, тендітні сніжинки. Показується зразок.

Аркуші синього паперу розкладаються на підлозі, діти починають вмочати пензлики в зубну пасту і малюють на папері візерунки - сніжинки. Малюють у супроводі музики А. Вівальді «Зима», цикл «Пори року». . Аналіз заняття музичним керівником. Діти прощаються і виходять.